ВІТАЄМО
переможців І етапу студентської олімпіади за напрямом підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
1-ше місце – Періжок Назар, група ЕК-41
2-ге місце – Заставна Оксана, група ЕК-41
3-тє місце – Линник Романа - Іванна, група ЕК-41
Щодня кожен використовує миючі засоби для задоволення своїх потреб у чистоті, гігієні та комфорті. Проте, не кожен задумується над впливом хімічного складу цих речовин на організм людини та навколишнє середовище. Більшість споживачів притримується тієї думки, що якщо певний товар представлено на продаж, то він є придатним для використання. Проте, слід розуміти, що жоден миючий засіб не вдається повністю змити з поверхні посуду чи виполоскати із волокон тканин. Таким чином через шкіру та з продуктами харчування «хімікати» потрапляють в організм людини та викликають порушення роботи печінки, нирок, скелетних м’язів, що проводить, в свою чергу до тяжких отруєнь, порушення обмінних процесів та загострення хронічних захворювань, запалень слизових оболонок, утруднення дихання, кашлю, приступів астми. Зважаючи на такі факти, необхідно ретельно підходити до питання вибору прального порошку та засобів догляду за будинком.
Склад миючих засобів
При виборі прального порошку зверніть увагу на хімічний склад. Насамперед перевірте на вміст фосфатів – повна назва триполіфосфат натрію. Механізм впливу на організм людини сполук фосфору – це взаємодія їх з ліпідно-білковими мембранами і проникнення через них у різні структурні елементи клітини, викликаючи тим самим тонкі, глибокі зміни в біохімічних та біофізичних процесах, а також порушення кислотно-лужної рівноваги клітин шкіри та, як наслідок, дерматологічні захворювання (алергічну реакцію).
Потраплячи у водойми, фосфати є добривом для інтенсифікації росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу евтрофікації (цвітіння водойми). Відомо, що кожен 1 грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає зростання 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей.
Ще наприкінці 20-го століття було встановлено негативну дію цих речовин і вилучено зі складу пральних порошків у країнах Європи. Не зважаючи на це , в Україні фосфатні порошки широко представлені на полицях у магазинах.
Альтернатива фосфатам – фосфонати – це ефіри і солі фосфонових кислот. Вони відрізняються від фосфатів тим, що в фосфонатах є один Р-С зв’язок, а в фосфатах таких зв’язків немає. Проте, це ті самі сполуки фосфору, які стимулюють ріст водоростей у водоймах.
Наступний спосіб заміни фосфатів у порошках – цеоліти. В даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу. Однак, виявилося, що пральні порошки на базі цеолітів поряд з підвищеною екологічною безпекою мають суттєві гігієнічні недоліки: миюча здатність нижче нормативних вимог; низька виполіскувальність залишків порошку з тканин; високий вміст силікатів, що викликає знежирення шкіри; вміст більше 7% аніонних поверхнево-антивних речовин (ПАР) замість гігієнічної норми 2%; пошкодження тканин і їхнього забарвлення; наднормативний вміст пилу.
Перуть цеолітні порошки значно гірше за своїх попередників і для посилення їх якостей прання ті ж європейські виробники розробили та активно пропонують “пом’якшувачі води та підсилювачі прання із захистом для пральних машин”, які більш ніж на 70% складаються з фосфатів!
Цих недоліків позбавлена розробка вітчизняних вчених – безфосфатні миючі засоби третього покоління на основі мінералу «трона». Детальніше про них нижче у розділі про безпечні миючі засоби на ринку України.
Ретельно перевірте склад миючих засобів також на вміст поверхнево-активних речовин (ПАР). ПАР очищають посуд і поверхні від бруду, а також використовуються в пральних порошках. ПАР бувають трьох основних видів: аніонні, катіонні та неіоногенні. Найнебезпечніші – аніонні (А-ПАР). Вони викликають порушення імунітету, алергію, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Майте на увазі, що при використанні миючих засобів, ПАР потрапляє до вас в організм, тому що навіть десятикратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє посуд від хімікатів. Щоб зменшити шкідливий вплив, використовуйте засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%.
Білизну обробляють підбілювачами. Основний компонент у більшості випадків є гіпохлорит натрію. Хлор дуже небезпечний для організму людини та довкілля. Він є причиною захворювання серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак. Ризик збільшується, якщо миючі засоби з хлором використовуються в маленьких, погано провітрюваних приміщеннях, таких як ванні кімнати. Забивання запаху хлору ароматичними речовинами (насправді, виходить так, що хлоровмісні препарати приємно вдихати) може призвести до отруєння хлором. Інша небезпека лежить у змішуванні продуктів, що містять хлор, навмисно або випадково. Ці суміші можуть призвести до утворення газоподібного хлору й хлорамінів – токсичних газів, що сильно пошкоджують легеневу тканину.
У речовинах, що використовують у поліролях для металевих поверхонь містяться нафтові дистиляти: короткочасний вплив може призвести до тимчасового розладу зору; довгостроковий вплив призводить до порушень функціонування нервової системи, нирок, органів зору і до захворювань шкіри.
Нашатирний спирт використовують у речовинах для чистки скляних поверхонь. Він може викликати подразнення очей, дихальних шляхів та головний біль.
У вміст бактерицидних речовини входять феноли і крезоли. Ці сполуки дуже їдкі, викликають діарею, запаморочення, втрату свідомості і порушення функцій нирок і печінки.
Нітробензол, який наявний у поліролі для підлоги і меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, блювоту, а в особливо важких випадках – смерть; вплив цієї речовини викликає ракові захворювання, воно є причиною вроджених вад у дітей.
Формальдегід (консервант в різних продуктах): є канцерогеном; викликає сильне подразнення очей, горла, шкіри, дихальних шляхів і легенів.
Врахувавши перелічене вище, актуальним є використання миючих засобів, які не містять фосфатів, фосфонатів, хлору та великої кількості ПАР та інші сполуки. Проте, знайти таку продукцію на ринку України виявляється складним питанням. Потрібно знати, де шукати.
За матеріалами Зеленої Хвилі.
Десятки років місто ігнорувало проблему, що наростала. Відтак, екологічна катастрофа, від якої нас рятує лише те, що нині зима, а не літо, була очікуваною та закономірною.
Цілком очевидно, що свідоме ігнорування наростаючої катастрофи може мати лише одне пояснення: це для нас сміття є лише сміттям, яке загрожує накрити місто з головою, а для когось – це прибутковий бізнес. Відтак, що довше затягуватиметься ситуація, тим більше хтось заробить на цьому грошей. Зауважте, що навіть тепер, після трагедії, яка сталась, усі варіанти, які пропонує місто, включають в себе монопольний контроль за процедурою сортування сміття. Думаю, не відкрию секрет, що в середньому відходи життєдіяльності великого міста на 50-70% складаються із сировини, яку можна відсортувати та продати. Зрештою, переконаний, що рано чи пізно цією темою зацікавляться правоохоронні структури, і тоді ми дізнаємось прізвища наших львівських «сміттєвих міліонерів».
Однак проблема є і її потрібно якнайшвидше вирішити. Нам багато сьогодні говорять про чудеса сучасних переробних технологій. Однак в їх основні лежить надзвичайно проста практика, до якої усім нам доведеться повернутись. Це первинне сортування сміття. За кордоном, починаючи з Польщі, ви не знайдете смітників, в які можна кидати усе сміття. Лише роздільні – для скла, пластику, металу і так далі.
Більше того, в багатьох європейських країнах ви заплатите штраф, якщо викинете, приміром, скляну пляшку в урну, де має бути папір. Тому і у нас першим кроком має стати вироблення звички одразу сортувати сміття до різних пакетів, щоб потім викинути його до різних сміттєприймачів. І ніхто, крім нас самих, цього не зробить.
Якщо ж ми, як громада міста, будемо мати таку звичку у своєму активі, то пошук інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу перетвориться на звичайний відбір максимально вигідної пропозиції, а сміття з величезної проблеми перетвориться на прозорий бізнес, який приноситиме прибуток. З цієї точки зору, сміття справді має цінність.
Однак набагато складніше позбутися політиків та комерсантів, голови яким набиті сміттям і які у гонитві за баришами не гребують нічим, наражаючи громаду Львова на екологічну катастрофу.
Станом на серпень 2013 року потужність збудованих сонячних електростанцій України, за нашими оцінками, сягнула вже близько 572 МВт. Потужність проектів, які нині знаходяться в розробці на різних стадіях, перевищує 1 ГВт.
Які компанії прийматимуть участь у будівництві сонячних електростанцій в Україні? Де й скільки їх буде побудовано? Для відповіді на ці питання Зелена Хвиля презентує карту потенційних проектів будівництва сонячних електростанцій в Україні (на карті вказано орієнтовне розташування сонячних електростанцій).
Карта постійно оновлюватиметься.
https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1T-kpqEzJ9YkGc4vBE9U-hZTSV5Q&ll=48.0386793387204%2C30.68790450000006&z=6
За матервалами Зеленої Хвилі. http://ecoclubua.com/2011/09/sonyani-elektrostantsiji-v-ukrajini-potentsijni-proekty/
Розклад занять для екологів на весняний семестр 2016-2017 н.р.